Ліщина звичайна або європейська (Corylus avellana) – багаторічна рослина родини березових (Betulaceae), відома також під назвами: горішник, орішина, лісовий горіх.
Переклад з древньослов’янської мови «ліщина» означає – «лісове дерево або лісовий плід».
Є і жартівлива версія назви культури «ліщина» – листочки куща нагадують рибу лящ, вони мають таку ж форму і ребристі прожилки, ніби вималюваний скелет риби. Ось люди і нарекли за цю схожість кущ – ліщиною. В Італії вона має назву – «рослина для ледарів».
Батьківщиною лісового горіха звичайної вважають: Малу Азію і Кавказ. Ця культура відома людству ще з часів неоліту. Про давність вживання горіхів в їжу можна судити по великій кількості горіхової шкаралупи, знайденої при археологічних розкопках в оселях доісторичних людей. У тих країнах, де в природніх умовах росло мало лісового горіха, його почали вирощувати в садах, як культурну рослину. Це стосується в першу чергу Греції та древнього Риму.
Одним з найбільш відомих центрів вирощування ліщини в Х-ХІІІ ст. були околиці італійського міста Авелліно. Воно й досі славиться торгівлею лісовими горіхами. Саме від цього міста пішла наукова латинська назва ліщини – Corylus avellana.
Згодом популярність на фундук розповсюдилась в Іспанії та Франції, потім Німеччині та Англії. Ця мода насаджувалася у добровільно-примусовому порядку. Так рада іспанського міста Таррагона постановила: під загрозою штрафу кожен городянин, що володіє землею, повинен принести з лісу і посадити в своєму саду п’ятдесят кущів ліщини. Саме Іспанія дала сучасній Європі найпопулярніші сорти фундука – Каталонський та Барселонський, що стали результатом схрещувань ломбардського фундука та місцевих видів ліщин.
Люди настільки полюбили цю культуру, що лісові горішки і гілочки ліщини були описані в казках і легендах народів світу. Також з лісовим горіхом пов’язано чимало забобонів. Гілочками кущів ліщини знімали пристріт, відганяли блискавку, боролися зі зміями і злими духами. У Київській Русі люди пригощали лісовими горішками душі померлих предків. Чехи вірили, що якщо злегка постукати гілочками горішника по стінах будинку, то з нього підуть всі щурі та миші.
Фундук – це окультурена форма ліщини. Лісовий горіх, ліщина, фундук – є королем горіхів. Горіхи фундука, дуже корисні. В них міститься багато амінокислот, вітамінів, які допомагають при хронічній втомі, неврозах, серцевих захворюваннях, анемії. Плоди фундука відновлюють життєві сили, омолоджують організм.
На сьогоднішній день існує близько двадцяти видів цієї культури і вирощують його в багатьох країнах з субтропічним або помірним кліматом. Лідером по вирощуванню фундука вважається Туреччина – близько 70 % імпорту на світовому ринку належить цій державі. У промислових масштабах в нашій країні фундук розпочав робити перші кроки. Всі горіхи, що є в роздрібній торгівлі, імпортовані з інших країн: Китаю, Іспанії, Туреччини.
На приватних ділянках ця культура набула великої популярності і вирощується без особливих зуси
З характеристиками інших сортів ви можете ознайомитися на
нашому сайті